Пояснив Пророк (мир йому і благословення Аллага) загальне правило, яке стосується положення ситуацій (речей), і що життєві ситуації поділяються на три типи: ті, що дозволені і ті, що заборонені, а також ті ситуації, положення яких до кінця не зрозуміло для більшості людей, з точки зору їх дозволеності чи заборони. Тому той, хто віддалив себе від участі у справах, в яких він не впевнений, то він зберіг свою релігію, віддалившись від попадання в заборонене. Крім того, такий мусульманин зберіг свою честь від людських пересудів, які могли б висловлювати йому свої нарікання, через вчинення ним сумнівного. Якщо ж мусульманин не остерігатиметься сумнівних вчинків, то з ним може статися одне з двох: або він вчинить заборонену дію, або про нього будуть злословити люди, торкаючись його честі. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) навів в якості прикладу чоловіка, який не остерігається сумнівних вчинків. Він порівняв його з пастухом, який пасе своїх верблюдів і овець біля заповідної землі, яка належить іншому господареві. І цей пастух ось-ось перейде межі цієї території, і почне пасти свою отару на забороненій місцевості, оскільки він дуже близько до неї знаходиться. Це ж стосується і людини, яка робить якусь сумнівну річ. Адже тим самим вона наближається до тих дій, які вже заборонені Аллагом, і ось-ось вчинить те, в забороні чого немає сумнівів. Окрім того, Пророк (мир йому і благословення Аллага) вказав на те, що зовнішні діяння є проявом внутрішніх діянь, – праведних, чи порочних. Він пояснив, що в тілі людини є шматочок плоті (тобто серце), який, будучи благим, робить благим все тіло, а якщо він зіпсований, то псує і все тіло.