Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що той, хто вийшов з-під послуху правителя мусульман, і залишив громаду Ісламу, яка об'єднана присягою на вірність імаму, і помирає в такому стані відокремленості і непослуху, той помирає смертю людей доісламського невігластва, які не підкорялися аміру (правителю), і не приєдналися до жодного з угруповань, а були окремими групами та кланами, які воювали між собою. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, що той, хто воює під прапором, в якому не зрозуміло, що є добро, а що є зло, і хто воює виключно з фанатизму за свій народ чи плем'я, а не за підтримку релігії Іслам та істини, той воює з фанатизму без розуміння і знання, і якщо його вб'ють в такому стані, то він буде подібний до вбитих під час доісламського невігластва (джагілії). Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, що той, хто воює під прапором, в якому не зрозуміло, що є добро, а що є зло, і хто воює виключно з фанатизму за свій народ чи плем'я, а не за підтримку релігії Іслам та істини, той воює з фанатизму без розуміння і знання, і якщо його вб'ють в такому стані, то він буде подібний до вбитих під час доісламського невігластва (джагілії). Хто виходить проти громади Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), вбиває не розбираючи між праведними і нечестивими, не переймаючись про те, що він робить, та не остерігаючись покарання за вбивство віруючого, та порушуючи договір, укладений з невіруючими або з правителем держави, – це один з найбільших гріхів, і той, хто так вчиняє, заслуговує на цю сувору кару.