Пояснив Пророк (мир йому і благословення Аллага), що стан, коли раб ближче всього знаходиться до свого Господа – це стан земного поклону. Адже коли віруючий здійснює земний уклін, він розміщує найдостойнішу частину свого тіла на рівень ніг, прикладаючи обличчя до землі, де ходять ногами, і він розміщує найвищу частину тіла на рівень нижчої. І у кожному своєму земному поклоні, він демонструє свою покору, і власне приниження і скромність перед Всевишнім Аллагом. Пророк (мир йому і благословення Аллага) наказав побільше звертатися до Аллага з благаннями в такому положенні, щоб у такому діянні об'єднати скромність перед Всемогутнім та Великим Аллагом зі словами благань.