Велике положення благання в тому, що той, хто звертається до Аллага з благаннями, він своїми діями звеличує Його, і визнає що Аллаг – Багатий, адже у бідного не просять. І раб визнає, що Він – Всечуючий, адже у глухого не просять. І те, що Він – Щедрий, адже у жадібного не просять. І те, що Він – Милуючий, адже у грізного не просять. І те, що Він – Могутній, адже у слабкого не просять. І те, що Він – Близький, адже той, хто далеко, він не почує і у нього не просять. Раб в благаннях визнає всі ці та інші атрибути величі та краси, які вказують на Аллага Всемогутнього.